принадливість

[prɪnɑdlɪʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникапринадливий“; здатність принаджувати, приваблювати, спокушати.

  2. (у прямому значенні) Привабливість, принадність, виразність (про зовнішність, вигляд).

  3. (у переносному значенні) Частіше застосовується в множині (“принадливості”). Привабливі, спокусливі риси, деталі, якості чогось; принади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. принадливість, р. принадливості, д. принадливості, з. принадливість, о. принадливістю, м. принадливості, к. принадливосте

Більше записів