1. Властивість за значенням прикметника “притишений“; стан, коли щось або хтось знижує інтенсивність, силу (звуку, світла, емоцій тощо), стає менш помітним, яскравим або гучним.
2. Переносно: стриманість, поміркованість у висловлюванні почуттів, думок або у поведінці; відчуття легкого згасання, заспокоєння.