Тлумачення із “Словника української мови”* ПР И ТОРК , у, ч. Дія за знач. приторкн у тися , приторк а тися , прит о ркуватися 1 . Від цього легкого приторку [ дитини ] з плечей чоловіка скочуються щоденні турботи , веселішають очі ( Стельмах , II, 1962, 104); Хто ввечері тобі розказує казки ? Хто пестить приторком ласкавої руки ? В твоїх веселощах з тобою веселиться ? (Рильський, Зим . записи , 1964, 33).
приторк
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |