1. Урочисто обіцяти щось, давати клятву, зазвичай з посиланням на щось святе або цінне.
2. Підтверджувати правдивість своїх слів клятвою; клястися.
3. (розмовне) Використовувати у мовленні клятви, лайку; лаятися.
Словник Української Мови
Буква
1. Урочисто обіцяти щось, давати клятву, зазвичай з посиланням на щось святе або цінне.
2. Підтверджувати правдивість своїх слів клятвою; клястися.
3. (розмовне) Використовувати у мовленні клятви, лайку; лаятися.
Приклад 1:
I почав божитися й присягатися, що не займатиме. Вона не знала, чи вiрити йому, чи нi.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”