Властивість бути правдивим, відповідати дійсності, істині; істинність.
Відвертість, щирість у словах, вчинках; правдомовність.
У логіці та філософії — властивість знання, судження, висловлювання тощо відповідати об’єктивній реальності, істині.
правдивість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Особливо до серця припав «Матренин двор» — «вразила гранична правдивість. За серце хапає кожна деталь» (1962).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |