1. Справжньо, відповідно до істини, дійсності; не брехливо.
2. Відповідно до правди, справедливості; чесно, безпідставно.
3. Відповідно до образу, характеру дійсної людини або реальної події; природно, достовірно.
Словник Української Мови
Буква
1. Справжньо, відповідно до істини, дійсності; не брехливо.
2. Відповідно до правди, справедливості; чесно, безпідставно.
3. Відповідно до образу, характеру дійсної людини або реальної події; природно, достовірно.
Приклад 1:
Правдиво сказать: что ли я значу? И что ли то есмь?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. Хто тіло Моє спо- живає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому (Iн.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”