Словник Української Мови
Буква
1. Віддати когось, щось або себе комусь, чомусь, призначити для певної мети, використання; відвести для когось, чогось.
2. Зробити когось учасником чогось, повідомити комусь щось таємне, секретне; ознайомити з чимось.
3. Надати творові, праці тощо характеру присвяти, звернути його до когось, зробивши напис, що свідчить про повагу, любов або вдячність.
4. (заст.) Здійснити церковний обряд посвячення, освячення когось, чогось; зробити духовною особою (наприклад, у сан).
Приклад 1:
Адже ж мої п’ятдесят відсотків вірменської крові і стільки ж — азербайджанської Григорія Гусейнова не завадили нам присвятити себе українській культурі, так само як стовідсоткове єврейство мого побратима Романа Корогодського чи Мойсея Фішбейна, одного з найтонших і найулюбленіших моїх українських поетів. Здатність привабити до себе, «перетравити» в собі — то ознака сильної й самобутньої культури.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”