Значення
-
Офіційне рішення про нагородження кого-, чого-небудь (премією, званням, нагородою тощо), що приймається уповноваженим органом, журі або іншою компетентною інстанцією.
-
Присвоєння, визнання за кимось певних прав, титулу, звання, ступеня в результаті офіційного рішення (наприклад, судового).
-
(У логіці та лінгвістиці) Предикація, акт віднесення ознаки (предиката) до предмета (суб’єкта) висловлювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. присудження, р. присудження, д. присудженню, з. присудження, о. присудженням, м. присудженні, к. присудження