присудок

Буква:П

Значення

Головний член двокомпонентного речення, який означає дію, стан або ознаку предмета, вираженого підметом, і граматично пов’язаний із ним; зазвичай відповідає на питання: що робить (робив, робитиме) предмет? що з ним відбувається? який він? хто він такий?.
У формальній граматиці — відмінювана частина складеного присудка, яка виражає його граматичне значення (час, спосіб, особа, число) і є зв’язкою між підметом і присудковим членом (іменниковим, дієприкметниковим тощо).

Граматичні форми:

н. присудок, р. присудка, д. присудкові, з. присудок, о. присудком, м. присудкові, к. присудку