присучення

1. (діалектне) Дія за значенням дієслова “присучити” — приєднання, прикріплення нитки, мотузки тощо до чогось шляхом скручування або намотування.

2. (спеціальне, у тваринництві) Примусове утримання новонароджених тварин (наприклад, телят, лошат) біля матері для годування, коли вони від неї відмовляються або вона їх не приймає.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |