пристріт

1. У народних віруваннях — раптова хвороба, яка, за повір’ям, викликається злим оком, псуванням або навіюванням; також симптоми такої хвороби (наприклад, судоми, заїкання, ікота).

2. Переносно — раптовий, сильний напад чуття, стану (наприклад, смутку, туги, ревнощів); припадок, пароксизм.

3. Застаріле та діалектне — раптовий напад, приступ чогось (наприклад, кашлю, сміху).

Приклади вживання слова

пристріт

Приклад 1:
Так от, бачите, Мар’яна З убогим Петрусем Щовечора розмовляла, І не знала, Дивувалась, що се таке Мар’яну спіткало, Чи не пристріт? [172] Сяде шити — Не те вишиває; Замість Гриця[173], задумавшись, Петруся співає.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”