Значення
-
Тонка пластинка (зазвичай з пластмаси, металу або кістки), якою задіюють струни деяких щипкових музичних інструментів (наприклад, домри, мандоліни, банджо) для отримання яскравого, дзвінкого тембру звуку; плектр.
-
Особа чи організація, що виступає посередником між сторонами в конфлікті, сприяючи їхньому примиренню, веденню переговорів та досягненню згоди; посередник.
-
У фізіології — речовина (нейромедіатор), що забезпечує передачу нервового імпульсу через синапс від однієї нервової клітини до іншої або до іншої тканини.
-
У соціології та психології — проміжна ланка, фактор, який опосередковує вплив чи взаємодію між явищами, процесами або суб’єктами.
Правопис та відмінювання
н. медіатор, р. медіатора, д. медіаторові, з. медіатор, о. медіатором, м. медіаторі, к. медіаторе