Словник Української Мови
Буква
1. Різка, короткочасна втрата свідомості з судомами або іншими непідконтрольними м’язовими спазмами, що виникає внаслідок порушення діяльності головного мозку (наприклад, при епілепсії, істерії, сильному нервовому збудженні).
2. Раптовий, інтенсивний напад (прояви) якогось стану, почуття або захворювання (наприклад, болю, кашлю, сміху, люті).
3. Розм. Про несподівану, різку появу або виникнення чогось у значній кількості.
Приклад 1:
І одного разу бабуся узнала про це, що у діда є незаконнороджений син, і з нею стався припадок, під час якого вона вивела в степ мого татка з сестрою і хотіла їх повісити… Добре, що не було на чім… Припадок пройшов, але у бабусі на обличчі залишився слід: у неї був викривлений рот із лівого боку. Дід весь час жив у Луганську, бабуся займалась хазяйством.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Припадок хотів, що 1876 р. їй доручено грати “Катерину” в мелодрамі Данила Млаки з музикою С. Воробкевича п. з. “Гнат Приблуда” – через недугу артистки, що цю ролю грала досі.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”