Словник Української Мови
Буква
1. Колектив осіб, які виконують роботу з обслуговування кого-, чого-небудь; персонал, штат службовців (перев. у готелі, ресторані тощо).
2. Заст. Те саме, що челядь; домашні наймані працівники, які виконують різноманітні господарські обов’язки та прислуговують.
3. Рідк. Дія за значенням дієслова прислужувати; обслуговування.
Приклад 1:
Плакала й прислуга (ці почали плакати ще, коли я обідав), плакали й увечорі, не вечерявши. Тяжкий настрій охопив усю оселю.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Обід варить прислуга, хату прибирає прислуга, за дітьми ходить прислуга. Вона ж тільки їсть, спить, щось там собі почитує, їздить по концертах, театрах, розводить розумні, цікаві балачки й більше нічого.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 3:
Про оркестру в чорних костюмах на пароплаві, про широкий язик піни, який залишається позаду на гладі ґранатових вод, про спеціальні вагони у потягах, схожі на найдорожчі салони, — де найчемніша прислуга і завжди свіжі іриси, «яйця в мішечку», портрет Сіссі на коні і з батіжком, і навіть ванна з гарячою водою, і маленькі щіточки, якими можна відшкрябувати мозолі на п’ятах. Про «Вулицю» Філарета Колесси у виконанні «Бояна», про довжелезні шпалери із січовиків та гімназистів на пероні, запах бузку й кави, дьогтю і меду, про дотик до клавіш інструмента фірми «Gustav Roster», на якому грає Микола Лисенко.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”