Значення
-
(у лінгвістиці) короткий звук, що виникає при зімкненні або розмиканні органів мовлення, наприклад, при вимові придиховихприголосних [к], [п], [т].
-
(у техніці) різкий, короткий звуковий сигнал, щебетання, що супроводжує роботу деяких електронних пристроїв або виникає в радіоефірі.
-
(заст., діал.) швидкий рух, поштовх, різке посмикування; те саме, що порив, ривок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приск, р. приску, д. прискові, з. приск, о. приском, м. прискові, к. приску