1. Такий, що закріплений шпилькою, голкою або подібним предметом; приколотий.
2. Переносно: такий, що привернутий до чогось, зосереджений на чомусь (про погляд, увагу тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що закріплений шпилькою, голкою або подібним предметом; приколотий.
2. Переносно: такий, що привернутий до чогось, зосереджений на чомусь (про погляд, увагу тощо).
Приклад 1:
Пришпилений до дверей «Ченакольо» папірець доводив до відома всіх учасників та гостей семінару, що минулої ночі нагло помер президент Фундації «La Morte di Venezia» доктор барон Казаллеґра. У зв’язку з раптовою кончиною свого натхненника та ідеолога (як це сподобається Монсиньйорові?)
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Цей невидимий образ болісним згустком, немов крововилив, проступав тільки в моєму серці, пришпилений до нього гіркотою та самотністю. Усе, що залишалось мені робити — тремтячими руками швидко розплести коси, пустити їх вільно додолу.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”