НАТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех.
1. Сиплючи, насипати що-небудь кудись у якій-небудь кількості; насипати, трусячи. Натрушувати борошно в мішок.
2. Трусячи, струшуючи, накидати, навалювати що-небудь (листя, сніг тощо) на поверхню чогось. Вітер натрусив сухого листя на ґанок.
3. перен., розм. Наговорювати, наклепувати на кого-небудь; обмовляти. Він натрусив на сусіда багато неправди.