прищепка

[prɪʃt͡ʃɛpkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Невеликий пристрій для кріплення, що складається з двох пружинних пластин, з’єднаних на одному кінці, який стискають для затискування білизни на мотузці, паперу тощо.

  2. У садівництві: частина рослини (пагін, брунька), яку прищеплюють на іншу рослину (підщепу) для розмноження певного сорту.

  3. У медицині: невеликий хірургічний інструмент для тимчасового перетискання кровоносних судин, кишок тощо під час операцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прищепка, р. прищепки, д. прищепці, з. прищепку, о. прищепкою, м. прищепці, к. прищепко

Більше записів