прищепка

1. Невеликий пристрій для кріплення, що складається з двох пружинних пластин, з’єднаних на одному кінці, який стискають для затискування білизни на мотузці, паперу тощо.

2. У садівництві: частина рослини (пагін, брунька), яку прищеплюють на іншу рослину (підщепу) для розмноження певного сорту.

3. У медицині: невеликий хірургічний інструмент для тимчасового перетискання кровоносних судин, кишок тощо під час операцій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |