1. Властивість або стан за значенням натягнутий 1; напруженість, туго натягнутий стан чого-небудь.
2. перен. Відсутність природності, простоти, невимушеності у стосунках, поведінці, розмові; напруженість, штучність.
натягнутість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це дасть змогу усунути попередню натягнутість, знизити психологічний бар’єр несумісності. Як свідчить практика, виконання таких дій, обмін люб’язностями тощо мають важливе і незаперечне значення.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |