1. Ставати ручним, звикати до людини, втрачати дикість (про тварин).
2. Перен. Звикати до нового середовища, умов, обставин; освоюватися, призвичаюватися.
Словник Української Мови
Буква
1. Ставати ручним, звикати до людини, втрачати дикість (про тварин).
2. Перен. Звикати до нового середовища, умов, обставин; освоюватися, призвичаюватися.
Відсутні