1. Робити дику тварину ручною, звиклою до людини, підкоряючи її своїй волі та виховуючи послух.
2. Переносно: змушувати когось стати слухняним, покірним, приборкувати чи підкоряти собі.
приручати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Для полювання на них людина винайшла лук і стріли, почала приручати собаку. Набуло поширення збиральництво, але продовольча криза посилювалася, про що свідчать численні матеріали археологічних розкопок: на відміну від палеолітичних стоянок, на яких дослідники знаходять цілими великі кістки спожитих тварин, на мезолітичних стоянках усі кістяки побиті, обсмоктані й обгризені аж до останніх їстівних кістякових нутрощів.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: дієслово () |