1. Жінка, яка має глибокі знання про природу, її закони та явища, часто пов’язана з вивченням, охороною або популяризацією природничих наук.
2. У давньому слов’янському світогляді — жінка, яка володіє таємними знаннями про сили природи, лікарські трави та обряди, пов’язані з природними циклами; жриця або віщунка, що шанує природні божества.
3. Рідкісне позначення жінки-природознавця або вченої у галузі природничих наук (біології, геології, екології тощо).