Значення
-
Жінка, яка має глибокі знання про природу, її закони та явища, часто пов’язана з вивченням, охороною або популяризацією природничих наук.
-
У давньому слов’янському світогляді — жінка, яка володіє таємними знаннями про сили природи, лікарські трави та обряди, пов’язані з природними циклами; жриця або віщунка, що шанує природні божества.
-
Рідкісне позначення жінки-природознавця або вченої у галузі природничих наук (біології, геології, екології тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. природниця, р. природниці, д. природниці, з. природницю, о. природницею, м. природниці, к. природнице