1. Стосунний до природничих наук, пов’язаний з вивченням природи та її закономірностей.
2. Характерний для природничих наук, властивий їм; природничо-науковий.
природничий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
При колегії були природничий кабінет, клас музики з фортепіано й органом. Науково-методичне піклування над Колегією здійснював Київський університет імені святого Володимира.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |