Значення
-
Особа, яка має верховну владу в державі; монарх, володар, самодержець.
-
(Переносно) Той, хто має велику владу або вплив у певній сфері; могутній правитель, панівна особа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. можновладник, р. можновладника, д. можновладникові, з. можновладника, о. можновладником, м. можновладникові, к. можновладнику