1. Який стосується природничих наук (фізики, хімії, біології, геології тощо) та ґрунтується на їхніх методах пізнання.
2. Який має характер, властивий природничим наукам; заснований на вивченні об’єктивних закономірностей природи.
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується природничих наук (фізики, хімії, біології, геології тощо) та ґрунтується на їхніх методах пізнання.
2. Який має характер, властивий природничим наукам; заснований на вивченні об’єктивних закономірностей природи.
Приклад 1:
В українській психології поширеним є природничо-науковий підхід, згідно з яким сві- домість – результат формування в умовах суспільства, головними з яких є спільна праця, застосування знарядь, мова та спілкування. У тва- ринному світі вдосконалення поведінки і психіки відбувалось тільки за умов ускладнення нервової системи, при появі нових її органів.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”