Значення
-
Дієслово у формі наказового способу першої особи множини, що виражає пропозицію, заклик або згоду на виконання певної дії, часто з відтінком умовності або гіпотетичності; аналогічне до “допустімо”, “нехай буде так”.
-
Уживається як вставне слово для введення прикладу, гіпотези або умовного допущення в міркуванні; відповідає значенням “допустимо”, “скажімо”, “припустімо”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я припущу, ти припустиш, він припустить, ми припустимо, ви припустите, вони припустять