Властивість або стан, коли людина виглядає молодшою за свій реальний вік; зовнішність, що свідчить про молодість.
У переносному значенні: свіжість, бадьорість, енергійність (про почуття, стан, явище тощо).
моложавість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тоді він справляв враження ще зовсім молодої людини, тепер він ще зберігав свою моложавість, але сивина вже торкнулася його скронь і в смуглявості його обличчя помічалася пожовклість. За ці роки він швидко висунувся як учений в перші ряди фізиків.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |