припустимість

Значення

1. Властивість або стан того, що є припустимим, тобто допустимим, можливим для визнання чи застосування.

2. У логіці та математиці — характеристика висловлювання, формули чи твердження, яке може бути істинним або хибним, але не суперечить основним принципам (аксіомам) системи; можливість існування об’єкта, що задовольняє заданим умовам.

3. У праві — допустимість чогось згідно із законом або нормами; стан, коли дія, доказ, процедура тощо не порушують встановлених правил і можуть бути прийняті до розгляду.

Правопис та відмінювання