припорука

[prɪporukɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (заст.) Запорука, порука, гарантія, посвідчення чогось; обіцянка, присяга.

  2. (діал.) Порука, застава, завідомо взята річ як гарантія виконання зобов’язання.

  3. (діал.) Знак, ознака, прикмета, доказ, свідчення чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припорука, р. припоруки, д. припоруці, з. припоруку, о. припорукою, м. припоруці, к. припоруко

Більше записів