припіл

Тлумачення із “Словника української мови”* ПРИП І Л , п о лу, ч., розм. Те саме , що пол а . Козаки саблями [ шаблями ] да наділками суходіл копали , Шапками та приполами персть носили , Високу могилу висипали , Славу козацькую учинили (Укр.. думи .., 1955, 29); – Це той проклятий Рябко попорався ! – цокотіла Мелашка , проворно скидаючи у припіл запаски череп’я та збираючи ганчіркою сирівець з долівки (Л. Янов., І, 1959, 143); // перен. Край неба , лісу , поля і т. ін. Столітні дуби біля школи , Машини , укриті гіллям , Далекого неба приполи .. Все те не забудеться нам (Перв., І, 1958, 415); Оминувши подвір’я Морозенків, Левко бере майже до самої серцевини лісу .. Парубок надіється , що зараз полісовщики, якщо не сплять без задніх ніг , то більше тримаються лісових приполів ( Стельмах , Хліб .., 1959, 76). @ Принест и у прип о лі – народити дитину без офіційного шлюбу . Офіцерик потім кудись завіявся .., а бідна попівна принесла оцього студента в приполі ( Збан ., Сеспель, 1961, 162).