проклятий

Значення

1. Який зазнав прокляття; заклятий, заборонений релігійними чи магічними установками.

2. Який викликає сильне роздратування, досаду, злість; клятий, огидний, нещасний (у розмовній мові для посилення виразу).

3. Уживається як лайливе слово для вираження крайнього осудження, зневаги до когось або чогось.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• Лежу на землі, а на мені гарба соломи. Тепло, тільки погано дихати. А устюки, прокляті, за шию кусь-кусь. Тату! — хочу крикнути і не можу. Лежу. А солома пахне мені коржами. Коли чую: де ти? Тут, — хочу сказати і не можу. А устюки: кусь-кусь. Лежу і дихаю.
  — Микола Вінграновський
• Вас так ніхто не любить. Я один.
  Я вас люблю, як проклятий. До смерті.
  Земля на небі, вечір, щастя, дим,
  Роки і рік, сніги, водою стерті,
  — Микола Вінграновський