припола

[prɪpolɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Невелика прибудова до хати, переважно з боку сіней, яка використовується для зберігання господарського начиння, інструментів або як додаткове житлове приміщення; кімнатка, комірчина, сінешник.

  2. (діал.) Невелика комора, льох або підсобне приміщення господарського призначення, часто окремо стояча.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припол, р. припола, д. приполові, з. припола, о. приполом, м. приполі, к. приполе

Більше записів