Словник Української Мови
Буква
1. Термін у кулінарії: підсмажувати зверху або з боків, доводячи страву до готовності або надаючи їй рум’яної скоринки, часто під сильним нагрівом у духовці або на відкритому вогні.
2. Розмовне: сильно гріти, печі (про сонце, спеку); обпалювати.
3. Переносне значення: різко дорікати, докоряти комусь; сильно критикувати, “обпікати” словами.
Приклад 1:
Сонце почало припікати. В гущавині ще стояла прохолода, а як переходили голі плаї — сонце засипало гарячим приском, палило.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
«Нарком» I Тільки почало припікати літне райкове сонце, як на далекому Сахаліні, де стоять паротяги й знаходиться кладовище паротягів, на купі кокусу, жужелі, брудних шматків клоччя заворушився напівголий і брудний, як паротягове мастило, дядя — чистильщик топок на Сахаліні. Треба з’ясувати, що це не той Сахалін, що на нього зазіхають японці, — це той, де чистять паротяги, від жужелі й де вони знаходять собі вічне заспокоєння після довгої праці або жорстоких катастроф.
— Тютюнник Григорій, “Вир”