припай

[prɪpɑj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Нерухомий лід, що утворюється вздовж морського узбережжя, на мілководді або між островами, міцно з’єднуючись із берегом або з дном.

  2. У техніці — тонкий шар металу (зазвичай олова), що наноситься на поверхню виробу для захисту від корозії, покращення зовнішнього вигляду або підготовки до паяння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припай, р. припаю, д. припаєві, з. припай, о. припаєм, м. припаєві, к. припаю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів