припай

1. Нерухомий лід, що утворюється вздовж морського узбережжя, на мілководді або між островами, міцно з’єднуючись із берегом або з дном.

2. У техніці — тонкий шар металу (зазвичай олова), що наноситься на поверхню виробу для захисту від корозії, покращення зовнішнього вигляду або підготовки до паяння.

Приклади вживання

Приклад 1:
Конструкція форсункової головки: 1 – патрубок із фланцем; 2 – верхнє днище; 3 – силове кільце; 4 – середнє днище; 5 – нижнє вогневе днище; 6 – форсунки окислювача; 7 – форсунки пального; 8 – припай; 9 – зварний шов Загальні технічні вимоги до виготовлення форсункової головки та її конструкції повинні забезпечувати: міцність та жорсткість конс- трукції; герметичність з’єднань; високу точність розташування фор- сунок ( відхилення від заданої позиції не повинно перевищувати ±0,1 мм); задані сумарні витрати компонентів палива й номінальні ви- трати крізь кожну форсунку; співвісність осі факела суміші з віссю ка- мери згоряння; рівномірність розпилення компонентів палива кожною форсункою. Складання форсункової головки виконують за такою схемою: складання та зварювання верхнього днища з патрубком і фланцем; складання, прихвачування та остаточне зварювання середнього днища із силовим кільцем; уставляння форсунок пального з кільцями припаю в отвори середнього днища, вкладання припаю в кільцеві канавки на- вколо отворів; установка нижнього днища; уставляння форсунок окис- лювача з кільцями припаю в отвори нижнього днища; складання, при- 75 хвачування та остаточне зварювання або паяння нижнього днища із си- ловим кільцем; паяння форсунок; контроль якості паяння; випробуван- ня складеного вузла на міцність і герметичність; складання та зварю- вання верхнього днища з блоком форсунок; випробування форсункової головки на міцність і герметичність; проливання, миття й сушіння фор- сункової головки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |