принципат

[prɪnt͡sɪpɑt] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Форма монархічного правління в Стародавньому Римі, що існувала з I ст. до н. е. по III ст. н. е., при якій верховна влада належала принцепсу (імператору), що формально зберігав республіканські установи (сенат, магістратури).

  2. Період в історії Стародавнього Риму, коли ця форма правління була чинною (зазвичай від Октавіана Августа до Діоклетіана).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. принципат, р. принципату, д. принципатові, з. принципат, о. принципатом, м. принципаті, к. принципате

Більше записів