1. Форма монархічного правління в Стародавньому Римі, що існувала з I ст. до н. е. по III ст. н. е., при якій верховна влада належала принцепсу (імператору), що формально зберігав республіканські установи (сенат, магістратури).
2. Період в історії Стародавнього Риму, коли ця форма правління була чинною (зазвичай від Октавіана Августа до Діоклетіана).