1. Титул римських імператорів від Октавіана Августа до Діоклетіана, що формально означав “перший серед рівних” (princeps senatus) та підкреслював збереження республіканських інституцій при реальній монархічній владі.
2. Перший, найвидатніший представник у якій-небудь галузі знань, мистецтва тощо; основоположник, засновник (книжн., заст.).