Словник Української Мови
Буква
Легкий мороз, що настає вночі або рано вранці, зазвичай восени або навесні, коли середньодобова температура повітря ще (або вже) вища за 0°C.
Тонка крижана плівка, що утворюється на поверхні ґрунту, рослинах або предметах внаслідок такого морозу; іній, паморозь.
Приклад 1:
Невольнича муза ~392 ÃÎÐÎÄ із тісних удільних князівств бляшанок знаходить землю обітовану на грядках щоденно видудливши півдУнди і ціле сонце спинається на ноги і на тички ще тижденьддва і для Мурка усурійські джунглі і ми відкриваємо замість квітів квасець замість салату айстри це навіть забавно для тої яка вперше коронована на володарку городу у соняшниках фотографуємося але чужина вперто виписує над нами Карпат,або Посельська книжка 393~лінію сопок на овиді і фасолю неквапну панію з України зненацька заскочили приморозки вмерла до останнього стручка проте цибулядсемилітка ще довго опісля нас прошиватиме землю і лободу во славу нашу І. Калинець. Невольнича муза ~394 ÇÈÌÎÂÈÉ ÑÀÄ дві вітром покривлені тополі от і сад хіба ще прутики вербички принесені влітку зднад річки вросли у бур’ян як і наш рокарій сіре і рожеве каміння у кучмах снігу на горбику зібрано з клумби цілий пук політку дрібні маківки тепер вони в алтайській жовтодчервоній дерев’яній вазі на вишитій серветці між колосків пшениці зднад Дніпра а в заможному сусідському саді білі спеленалі купи смородини Карпат,або Посельська книжка 395~і три розлогі черемхи у голосному цвірінькоті у пишному інії щаститьдбо людям І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”