1. Який часто змінює свої бажання, настрої або вимоги; непостійний, капризний.
2. Який виражає примху, каприз; сповнений примх.
3. Який зумовлений примхою, капризом; непостійний, мінливий.
4. Який має складну, вигадливу форму; закручений, химерний.
примхливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вірші, дотепи, анекдоти… Це був рік, коли до Києва приїздив Жорж Помпіду, і , імпровізуючи, раптом «видав» експромт, відбиваючи рукою примхливий ритм і лукаво поблискуючи очима: А хто любить попа, попа, А я люблю Пом-пі-ду, Я до попа пішлю хлопа, До Пом-пі-ду сам пі-ду. Через багато років потому, коли вже Лукаша не було серед живих, ми з Вірою під час зустрічі дуже виразно пригадали цю прогулянку, і виявилося, що Лукашів експромт в обох закарбувався в пам’яті.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |