1. Непідконтрольна, несподівана зміна настрою, поведінки або бажання, що виникає без очевидних причин; каприз, витівка.
2. Дивацтво, ексцентрична вигадка або химерна, незвичайна ознака чогось.
3. Застаріле: привид, мара; щось нереальне, уявне.
примха
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Друга жінка, та й дітей нема… Та най би чоловікові яка примха сталаси, та й шуруй, бабо, попід чужі плоти. Таже діти від першої зараз би нагнали.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Ганна.Ти краще позашпаровуй та черiнь добре вирiвняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба – то примха.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
До того ж, хвилева примха жінки, що прокинулася в фурії, є лише хвилева примха. До кімнати увійшла ще одна жінка.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |