Словник Української Мови
Буква
1. Схильний до капризів, вимогливий, примхливий; такий, що часто змінює свої бажання, настрій без об’єктивних причин.
2. Незвичайний, дивний, примхливий за формою, характером; причудливий.
3. Непостійний, мінливий, нестійкий (про явища природи, стан чогось).
Приклад 1:
Через те я й газет не смію читати: це мені й лікарі заборонили; бо скоро прочитаєш про яку-небудь нову людську кривду та сильно обуришся — от уже й заслабнеш… А коли я слабий, то я й сам мучуся, й іншим людям прикрий стаю, з ким тільки маю відносини, бо стаю й капризний і несправедливий до людей… а деякі з тих людей од мене навіть залежні — приміром студенти… а вже ж марну й велику муку завдаю я тим, котрі пораються коло мене, щоб мене погоїти… Та це ще не все лихо, бо найважніша біда — от яка: скоро я заслаб і втратив душевну рівновагу, я вже й до жодної праці стаю нездатний… ну, а що таке я без праці?! Чого я вартий без праці?!
— Тютюнник Григорій, “Вир”