1. Властивість матеріалу або поверхні прилипати до чогось; здатність утворювати міцне зчеплення з іншою поверхнею при контакті.
2. Переносно — нав’язливість, докучливість у поведінці, спілкуванні або переслідуванні когось.
прилипливість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Споріднене до спорідненого схильне, а прилипливість обох зливає в ту ж суміш. 1 сам ти такий, як те, що любиш і обіймаєш.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |