Словник Української Мови
Буква
1. Щільно приставати до чогось, триматися на поверхні завдяки липкості, зчепленню або присмоктуванню.
2. Перен. Нав’язливо перебувати біля когось, не відходити від когось; надокучати своєю присутністю.
3. Розм. Приставати з чимось, наполегливо чогось домагатися.
Приклад 1:
Та й фізично то все-таки була велика мука — прилипати гнійними болячками до підлоги. Найбільша ж мука була сидіти в жахливій тісноті й прилипати своїми болячками до болячок сусідових.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”