прикривати

1. Покривати щось зверху, накидати, натягати щось для захисту, закриття або приховування.

2. Захищати від нападу, вогню противника, прикриваючи вогнем або маневром свої війська, техніку тощо.

3. Надавати комусь прикриття, захист у переносному сенсі; підтримувати, захищати чиїсь дії, часто сумнівні, створюючи видимість законності.

4. Приглушати, робити менш яскравим, помітним або інтенсивним (про світло, звук, колір тощо).

5. У спорті: стежити за гравцем команди суперника, перешкоджаючи йому отримати м’яч або зробити результативну дію.

Приклади вживання

Приклад 1:
І хлопець усвідомлював ту мить чудесну вагу одежі, що давно перестала вже бути способом прикривати тіло, прибравши ширшого й благороднішого завдання — прикрашати та поліпшувати його. Він, може, створив би щось геніальне, коли б одягти його ту мить в анг­лійську сорочку з комірцем, куці вузькі штани й гостроносі череви­ки, але не створив нічого, бо й на час не кидала його гірка думка, що нічого за склом йому не належить і належати не може.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: дієслово () |