прикрутка

1. Технічний термін для позначення деталі, пристрою або елемента конструкції, призначеного для кріплення, з’єднання або фіксації чогось; кріпильний виріб (наприклад, болт, гайка, шуруп, дюбель тощо).

2. Рідше — дія за значенням дієслова «прикрутити»; процес монтажу, закріплення чогось за допомогою гвинтів, болтів або інших кріпильних елементів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |