необоротність

Властивість або стан того, що не може бути змінено, скасовано або повернуто до попереднього стану; незворотність.

У філософії та науці — характеристика процесів, які протікають лише в одному напрямку, без можливості повернення системи до початкових умов без додаткових енерговитрат (наприклад, необоротність термодинамічних процесів).

У праві — якість правових наслідків, дій чи рішень, що набули законної сили і не підлягають скасуванню чи перегляду в звичайному порядку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Другий закон термодинаміки вказує Основи молекулярної фізики і термодинаміки 94 на необоротність процесу перетворення однієї форми передачі енергії – роботи – у другу форму передачі енергії – теплоту. Він стверджує, що процес переходу впо- рядкованого руху тіла як цілого в неупоря- дкований рух його частинок є необорот- ним.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Частина мови: іменник (однина) |