приклепник

[prɪklɛpnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (техн.) Деталь або пристрій для кріплення, фіксації чогось шляхом приклепування; заклепка, кріпильний елемент.

  2. (перен., розм.) Людина, яка нав’язливо супроводжує когось, постійно перебуває поруч; супутник, «хвіст».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приклепник, р. приклепника, д. приклепникові, з. приклепника, о. приклепником, м. приклепникові, к. приклепнику

Більше записів