1. (техн.) Деталь або пристрій для кріплення, фіксації чогось шляхом приклепування; заклепка, кріпильний елемент.
2. (перен., розм.) Людина, яка нав’язливо супроводжує когось, постійно перебуває поруч; супутник, «хвіст».
приклепник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |