1. Швидко хапати, брати з собою щось, що може знадобитися, часто поспіхом або мімохідь.
2. Перен. Несподівано охопити, заволодіти кимось (про почуття, стан).
3. Рідк. Захопити, заарештувати когось.
Словник Української Мови
Буква
1. Швидко хапати, брати з собою щось, що може знадобитися, часто поспіхом або мімохідь.
2. Перен. Несподівано охопити, заволодіти кимось (про почуття, стан).
3. Рідк. Захопити, заарештувати когось.
Відсутні