Значення
-
(у ботаніці) Тип розгалуження у рослин, при якому бічні пагони ростуть сильніше головного, що призводить до утворення характерної форми крони.
-
(у лісівництві) Дерево з кроною, що має ознаки такого розгалуження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пригніт, р. пригніта, д. пригнітові, з. пригніт, о. пригнітом, м. пригніті, к. пригніте