незникаючий БукваН 1. Такий, що не зникає, не пропадає; постійний, вічний, нев’янучий. 2. У фізиці та техніці: такий, що зберігається, не зменшується з часом (наприклад, про енергію, величину). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←торфошлакторфочерпальний→