приглушеність

[prɪɦluʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникаприглушений“; стан, коли щось (звук, світло, колір тощо) зроблено менш яскравим, гучним, інтенсивним або різким.

  2. У переносному значенні — пом’якшеність, стриманість у вияві почуттів, емоцій, поведінки або висловлюванні думки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приглушеність, р. приглушеності, д. приглушеності, з. приглушеність, о. приглушеністю, м. приглушеності, к. приглушеносте

Більше записів